В Україні понад три тисячі дітей вимушених переселенців. Кожної години ця цифра збільшується, проте повністю відсутня координація ключових відомств, відповідальних за дотримання прав дітей, в умовах швидкого реагування на критичну ситуацію.


«За даними ООН в різних куточках світу в збройних конфліктах приймають участь більше 300 тисяч дітей, віком до 15 років. За останнє десятиріччя в різних гарячих точках загинуло 2 млн. дітей, ще 6 млн. отримали серйозні поранення або стали інвалідами», - підкреслює Діна Гуд, координаторка проектів Представництво ХАЙЕС в Україні. «Причому вік та соціальний статус дитини не відіграє ніякої ролі. Війна ще ніколи нікого не щадила».
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні вже більше 10 тисяч вимушених переселенців, з яких кожен третій – дитина. І кожної години ця цифра збільшується.
Навіть у вихідні робота відбувається. Так, у неділю в Києві ми допомагали розмістити у столиці сім'ю вимушених переселенців зі Слов'янська, які втекли з шестирічною дитиною та повідали про страхіття у їхньому місті. Коли ми знайомилися з дитиною, після привітання її словами було: «Я нічого не боюся!» Це тому, що дитину вивезли. А що буде з тими дітьми, які на сьогодні залишаються в зонах конфлікту? Багато питань, відповіді на які потрібно шукати разом, - зазначає Світлана Тарабанова, волонтерка ВостокСОС та координаторка проектів Правозахисного центру "Поступ".
Як показали події у листопаді 2013 – травні 2014 року, у нас повністю відсутня координація та взаємодія ключових міністерств і відомств, відповідальних за дотримання прав дітей в Україні, у контексті швидкого реагування в умовах критичних ситуацій.
На сьогоднішній день не існує правдивої статистики про кількість дітей, втягнутих у збройні конфлікти і постраждалих від них. Нагально постає питання розробки Державної стратегії захисту прав дітей-учасників збройних конфліктів та ратифікації Римського Статуту, - зазначає Євгенія Павлова, президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей».
Проблемами дітей, які залишилися в зонах конфлікту, бойових дій, які змушені переселятися в більш мирні райони України, переважно опікуються громадські організації та активісти: вони взяли на себе роль координаторів допомоги, розповсюдження інформації тощо. Активісти також особисто не бачать підтримки держави і після переселення, не зважаючи на зростаючу кількість переселенців з дітьми, є низка проблем: по-перше, це транспорт для евакуації з зон бойових дій, надання житла. Люди часто тікають в чому стояли, без грошей та необхідних речей. Тому зараз як ніколи стоїть питання організації ефективної гуманітарної допомоги.
Разом з тим, організовуючи гуманітарну допомогу, ми маємо опікуватися здоров’ям та інтересами переселенців. Ми маємо дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема у питаннях організації харчування для дітей молодшого віку. І навіть в таких умовах ми маємо підтримувати грудне вигодовування, яке для немовлят є необхідною умовою для здорового розвитку. Ми маємо пам’ятати, що найбільш вразливими до вимушеного переселення, ситуації беззахисності та зміни звичного способу життя стають сім’ї з немовлятами та дітьми раннього віку, і зробити для них все необхідне, - зазначає Юлія Савельєва, координаторка проектів Центру громадських ініціатив «Інтелект Сумщини».
Попереду ще певні проблеми: по–перше, проходження ЗНО, яке тепер змінило графік і відбуватиметься у віддалених містах від зони конфлікту або анексії, влаштування в дитсадки та школи, отримання медичних послуг тощо. Активісти з ініціатив Крим-СОС та Восток-СОС зазначають,що вони намагаються зробити все можливе для забезпечення основних потреб дітей у зонах конфлікту та після переселення, але їх зусиль та коштів недостатньо, щоб у повній мірі створити комфортні умови, в обох випадках.
Коли перебуваєш у зоні конфлікту, є відчуття, що ти і твої діти не потрібні своїй країні. Що вже тоді казати про тих дітей, які опинилися без опіки батьків? Ніяких системних та рішучих дій з боку держави, замовчування проблеми та поодиноке проговорювання про безпеку в зоні конфлікту з дітьми в навчальних закладах, політизація розмов з учнями та студентами стосовно дій, що відбуваються, - підкреслює Світлана Тарабанова, координаторка проектів Правозахисного центру «Поступ», волонтерка «Восток СОС», переселенка з Луганська.
У день захисту дітей Коаліція «Права дитини в Україні» закликає суспільство об'єднатися для допомоги кожній дитині. Ми вимагаємо від держави конкретних кроків та ефективних дій задля захисту дітей у зонах конфлікту та дотримання прав вимушених переселенців.
Довідково:
Коаліцію «Права дитини в Україні» була створена у 2011 році з метою впровадження Конвенції ООН про права дитини. Насьогодні її складають 12 організацій:
- Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України»
- Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей»
- Міська молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива)
м. Чернігова - Харківський інститут соціальних досліджень
- Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
- Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ)
- Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград)
- Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків)
- Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині"
- Благодійний фонд «Рокада»
- Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації»
- Представництво міжнародної організації ХАЙЕС в Україні