Доля дітей України у сучасній війні: держава й суспільство мусять взяти відповідальність

В Україні понад три тисячі дітей вимушених переселенців. Кожної години ця цифра збільшується, проте повністю відсутня координація ключових відомств, відповідальних за дотримання прав дітей, в умовах швидкого реагування на критичну ситуацію. 

30 травня 2014

«За даними ООН в різних куточках світу в збройних конфліктах приймають участь більше 300 тисяч дітей, віком до 15 років. За останнє десятиріччя в різних гарячих точках загинуло 2 млн. дітей, ще 6 млн. отримали серйозні поранення або стали інвалідами», - підкреслює Діна Гуд, координаторка проектів Представництво ХАЙЕС в Україні. «Причому вік та соціальний статус дитини не відіграє ніякої ролі. Війна ще ніколи нікого не щадила». 

 

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні вже більше 10 тисяч вимушених переселенців, з яких кожен третій – дитина. І кожної години ця цифра збільшується.

 

Навіть у вихідні робота відбувається. Так, у неділю в Києві ми допомагали розмістити у столиці  сім'ю вимушених переселенців зі Слов'янська, які втекли з шестирічною дитиною та повідали про страхіття у їхньому місті. Коли ми знайомилися з дитиною, після привітання її словами було: «Я  нічого не боюся!» Це тому, що дитину вивезли. А що буде з тими дітьми,  які на сьогодні залишаються в зонах конфлікту? Багато питань, відповіді на які потрібно шукати разом, - зазначає Світлана Тарабанова, волонтерка ВостокСОС та координаторка проектів Правозахисного центру "Поступ".

Як показали події у листопаді 2013 – травні 2014 року, у нас повністю відсутня координація та взаємодія ключових міністерств і відомств, відповідальних за дотримання прав дітей в Україні, у контексті швидкого реагування в умовах критичних ситуацій.

 

На сьогоднішній день не існує правдивої статистики про кількість дітей, втягнутих у збройні конфлікти і постраждалих від них. Нагально постає питання розробки Державної стратегії захисту прав дітей-учасників збройних конфліктів та ратифікації Римського Статуту, - зазначає Євгенія Павлова, президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей».

Проблемами дітей, які залишилися в зонах конфлікту, бойових дій, які змушені переселятися в більш мирні райони України, переважно опікуються громадські організації та активісти: вони взяли на себе роль координаторів допомоги, розповсюдження інформації тощо. Активісти також особисто не бачать підтримки держави і після переселення, не зважаючи на зростаючу кількість переселенців з дітьми, є низка проблем: по-перше, це транспорт для евакуації з зон бойових дій, надання житла. Люди часто тікають в чому стояли, без грошей та необхідних речей. Тому зараз як ніколи стоїть питання організації ефективної гуманітарної допомоги.

 

Разом з тим, організовуючи гуманітарну допомогу, ми маємо опікуватися здоров’ям та інтересами переселенців. Ми маємо дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема у питаннях організації харчування для дітей молодшого віку. І навіть в таких умовах ми маємо підтримувати грудне вигодовування, яке для немовлят є необхідною умовою для здорового розвитку. Ми маємо пам’ятати, що найбільш вразливими до вимушеного переселення, ситуації беззахисності та зміни звичного способу життя стають сім’ї з немовлятами та дітьми раннього віку, і зробити для них все необхідне, - зазначає Юлія Савельєва, координаторка проектів Центру громадських ініціатив «Інтелект Сумщини». 

Попереду ще певні проблеми: по–перше, проходження ЗНО, яке тепер змінило графік і відбуватиметься у віддалених містах від зони конфлікту або анексії, влаштування в дитсадки та школи, отримання медичних послуг тощо. Активісти з ініціатив Крим-СОС та Восток-СОС зазначають,що вони намагаються зробити все можливе для забезпечення основних потреб дітей  у зонах конфлікту та після переселення, але їх зусиль та коштів недостатньо, щоб у повній мірі створити комфортні умови, в обох випадках.

 

Коли перебуваєш у зоні конфлікту, є відчуття, що ти і твої діти не потрібні своїй країні. Що вже тоді казати про тих дітей, які опинилися без опіки батьків? Ніяких системних та рішучих дій з боку держави, замовчування проблеми та поодиноке проговорювання про безпеку в зоні конфлікту з дітьми в навчальних закладах, політизація розмов з учнями та студентами стосовно дій, що відбуваються, - підкреслює Світлана Тарабанова, координаторка проектів Правозахисного центру «Поступ», волонтерка «Восток СОС», переселенка з Луганська. 

У день захисту дітей Коаліція «Права дитини в Україні» закликає суспільство об'єднатися для допомоги кожній дитині. Ми вимагаємо від держави конкретних кроків та ефективних дій задля захисту дітей у зонах конфлікту та дотримання прав вимушених переселенців.

 

Довідково:

 

Коаліцію «Права дитини в Україні» була створена у 2011 році з метою впровадження Конвенції ООН про права дитини. Насьогодні її складають 12 організацій:

  1. Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України»
  2. Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей»
  3. Міська молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива) 
    м. Чернігова
  4. Харківський інститут соціальних досліджень
  5. Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
  6. Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ)
  7. Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград)
  8. Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків)
  9. Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині"
  10. Благодійний фонд «Рокада»
  11. Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації»
  12. Представництво міжнародної організації ХАЙЕС в Україні
Теги:  права дитини інтереси дітей адвокація

Статтi на тему
Більше за темою
Приєднуйтеся
ОТРИМУЙТЕ НОВИНИ