15 наставників для випускників інтернатних закладів розпочнуть з нового навчального року роботу з дітьми у м. Біла Церква та Вишгородському районі в рамках українсько-швейцарського проекту «Впевнений старт».
«Наставництво – модель передачі досвіду і знань, яка використовувалася з давніх-давен», - пояснює координатор проекту «Впевнений старт» Зоряна Вербич.
 |
«Воно підсилює мережу підтримки випускника, і активізує ресурси дитини та її середовища для максимального задоволення потреб дитини, виявлених в результаті комплексної оцінки», - підсумовує вона.
Хто вони, наставники?
Здебільшого працювати з дітьми-сиротами та дітьми ми, позбавленими батьківського піклування, зважуються соціальні працівники, психологи і педагоги.
Спочатку кандидати в наставники проходять співбесіду із соціальним працівником, згодом – одноденне навчання, де у формі групових та індивідуальних завдань учасники пізнають соціально-психологічні особливості випускників інтернатних закладів, методи роботи наставників, прості настанови та застереження для успішних та дійсно цінних стосунків з дитиною.
Сильною стороною і одночасно викликом такого виду допомоги дітям є безоплатна природа роботи наставника – знайти таких людей непросто, але ті, хто погоджується на таку роль, є дійсно вмотивованими.
 |
«Хочеться спробувати себе в новій ролі. Для двох своїх дітей я мама, а для когось із задоволенням стану наставницею – тією, хто дасть дитині можливість зробити вибір, порадить, вислухає, і стане авторитетом», - розповідає майбутня наставниця, 42-річна Інга Куртішова, практичний психолог Білоцерківського міського дитячого будинку «Волошка».
На її думку, мати поруч досвідчену людину – дуже важливо, і з вдячністю згадує свого першого наставниця – виховательку дитячого садочка, куди Інна пішла працювати через невдачу на вступних іспитах: «Ця жінка підштовхувала і таки підштовхнула мене повторно поступати до вузу».
Про що важливо пам’ятати при роботі з дітьми?
Оксана Костик, наставниця із досвідом, в тепер соціальний працівник служби соціалізації випускників інтернатних закладів, а також тренер наставників, ще кілька років тому зважилася працювати із 16-річною Анею з Переяслав-Хмельницького ліцею-інтернату. Дівчинка, яка зростала без батьків, при близькому спілкуванні виявилася творчою і різносторонньою особистістю: малювала, вишивала, грала у оркестрі та брала участь у олімпіадах та конкурсах.
Разом із наставницею Ані вдалося перебороти себе й зміцнити стосунки з усиновленими братами і сестрами, налагодити дружні відносини з їхніми батьками, дідусем і бабусею. Переживали удвох і нелегкі часи, коли Оксана потрапила у ДТП і Аня відвідувала її у лікарні, вже сама виконуючи роль доглядальниці.
 |
«Головне у наставництві – щирість. Будьте самі собою, будьте гарними друзями, не шукайте в наставництві панацеї від буденних проблем, та не вбачайте у ньому місії Вашого життя, ставтеся до нього як до роботи», - переконує наставниця.
Після першого позитивного досвіду Оксана й надалі вирішила присвятити себе соціальній роботі і сьогодні тренує нових наставників для дітей-сиріт.
«Ви не можете бути чарівником і подолати всі проблеми в житті людей, адже вони самі роблять свій вибір і проживають своє життя», - застерігає спеціаліст майбутніх наставників від надмірної опіки над дітьми, надмірних очікувань і пов’язаних із цим розчарувань.
«Важливо бути готовим до того, що з першого разу може не вийти. Адже це просто живі людські стосунки, а вони непередбачувані», - наголошує тренер.
Після тренінгу соціальні працівники влаштують невимушений взаємодобір молодих людей та потенційних наставників. Звичайно, при цьому будуть враховуватися потреби та побажання молодої людини, а також ресурси потенційного наставника. Учасники проекту намагаються зробити цей етап якомога природнішим, адже і наставникам, і дітям потрібен час для того, щоб краще дізнатися один про одного.
Далі розпочинається копітка робота – наставник щотижня спілкується з молодою людиною, організовує спільне дозвілля, різносторонньо пізнає молоду особистість і за кілька місяців спільно формулює мету і цілі на наступні кілька років життя молодої людини. Завдання наставників на цьому етапі – всіляко сприяти досягненню цілей настановами, власним прикладом, зустрічами з іншими людьми. Цей процес постійно супроводжує соціальний працівник – отримуючи зворотній зв’язок як від наставника, так і від молодої людини.
Мінімальний період наставництва – шість місяців, але організатори тренінгу сподіваються, що таке партнерство не обмежуватиметься в часі і стане однією з перших ланок соціальної мережі підтримки випускника.
Довідково:
Проект «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», спрямований на створення системи підготовки та супроводу вразливої молоді в період переходу до самостійного життя. Проект впроваджується Партнерством «Кожній дитині» спільно із Швейцарським Бюро Міжнародної соціальної служби за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва та Уряду кантону Женеви, Швейцарія.
З 2010 по 2013 рік проект охопить послугами близько 800 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі вихованців та випускників інтернатних закладів; вихованців прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також дітей, які перебувають під піклуванням. Окрім традиційних форм роботи, проект передбачає залучення наставників для молодих людей; запровадження схеми оренди квартир за місцем проживання, навчання або роботи для випускників, які не матимуть власного житла, на момент переходу до самостійного життя.
Контакти:
Зоряна Вербич
Координатор проекту
Контакти для ЗМІ:
Оксана Швед
Заступник директора з розвитку